Лакей — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАКЕЙ, -я, ч. 1. Слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та буржуазному побуті). 2. перев., звеважл. Людина, яка підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник.