Лакмус — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАКМУС, -у, ч. 1. Рослинний барвник, що його вимивають із деяких лишайників; у кислому середовищі набуває червоного кольору, а в луданому -синього; використовується як кислотно-оснбвний індикатор. 2. Те саме, що лакмусовий папір (див. лакмусовий).