Ламаний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАМАНИЙ, -а, -є. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до ламити 1. 2. у знач, прикм. Якого поламали, зіпсували. // Зігнутий під кутом. // У якому є багато неправильного, неточного (про мову). ** лимана лінія, мат. - об'єднання відрізків, в якиму кінець кожного відрізка є початком наступного відрізка, причому відрізки, що мають спільний кінець, не лежать на одній прямій. ламана октава, муз. - виконання звуків інтервалу октави роздільно: спочатку верхнього, потім нижнього (або навпаки).