Ландвер — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАНДВЕР, -у, ч. У Німеччині та Австро-Угорщині -військовозобов'язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов'язаних. ландграф, -а, у. За середньовіччя - титул вельможних князів у Німеччині.