Ландрат — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАНДРАТ, -у, ч. 1. В Росії в 1713 - 1719 рр. - радник від дворян повіту при гсоернаторі. 2. В Німеччині - глава місцевого управління. 3. В деяких кантонах Швейцарії - законодавчий орган.