Ландштурм — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАНДШТУРМ, -у, у., іст. 1. Народне ополчення, що виникло 1813 р. у Пруссії. 2. У Німеччині та Австро-Угорщині 18 - 19 ст. - формування з військовозобов'язаних третьої черги.