ЛАНЦЮГ, -4, ч. 1. Ряд металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним. 2. звичайно мн. Те саме, що кайдіни 1. 3. мн., чого, які, перен. Те, що сковує волю, свободу, пригнічує кого-, що-небудь. 4. Суцільний ряд, сукупність кого-, чого-небудь, розташованого один поруч з одним. // Ряд бійців, розташованих на деякій відстані один від одного. 5. чого, перен. Безперервний, послідовний ряд подій, міркувань і т. ін. 6. чого, який, спец. Устаткування, що складається з поєднаних між собою елементів, які утворюють неперервну лінію. Замикати ланцюг. 7. у знач, присл. ланцювом. Один за одним.
Ланцюг в інших словниках
| Ланцюг — Тлумачний словник української мови |
| Ланцюг — Фразеологічний словник української мови |