Лапа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАПА, -и, ж. 1. Стопа, нога тварини, птаха і т. ін. // перен., зневажл., ірон. Рука або нога людини (звичайно велика, незграбна). ** В л4пу (на л4пу) давити, розм. - давати хабар, чайові, приплачувати кому-небудь за що-небудь. 2. чого, яка, перен. Гілка хвниного дерева або великий і широкий лист інших рослин. 3. Інструмент, пристрій, вигнутий, розплющений кінець якого служить для підтримування, зачеплювання чого-небудь або натискування на щось. // Пристрій для надання стійкості або для прикріплення до чого-небудь якоїсь машини і т. ін. 4. с. г. Робоча частина ґрунтообробних знарядь. 5. спец. Шип на кінці колоди, що його вганяють у відповідну до нього виїмку у другій колоді для скріплення їх у вінець.