Легат — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛЕГАТ1, -а, ч. 1. У Стародавньому Римі - намісник імператора в провінції в період принципату. 2. Дипломатичний представник папи римського; нунцій. ЛЕГАТ', -а, ч. У заповіті - доручення спадкоємцеві виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно.