Лет — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛЕТ, лей, мн. (сдн. лоя, леї, лк.). Нашивки з цупкої тканини або шкіри на штанях у кавалеристів.
ЛЕТ, -у, ч., поет. Дія за знач, літіти і летіти; літ (див. літ'). Зриватися в лет.