Лико — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛИКО, -а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовоура і ділиться на стрічки; лсоок (у 1 знач.). // Стрічки з такої частини кори дерева, що використовуються для виготовлення різних побутових предметів. // Виріб з такої частини кори. ” Лйка не в'йже хто - про дуже п'яну людину, що не може зв'язно говорити. Не ликом шитий - про людину, яка має певні здібності, знання, вміє поводитися належним чином і т. ін.