ЛИХО1, -а, с. 1. Обставина, подія, що викликає страждання; горе, біда (див. біда1 1). // у знач, присудк. сл. Тяжко, кепсько кому-небудь. Ц у знач. виг. Уживається для вираження горя, нещастя і т. ін. ** До лиха: а) (чого) багато, безліч; б) уживається як лайливий вислів. Не поминайте (не поминай) лихом; Не згадсите (не згадси) лихом - ввічлива форма прощання з ким-небудь. Туди до лиха - вираз незадоволення. 2. Що-небудь погане, зле, недобре.
ЛИХО*, присл. 1. Із злістю, сердито, роздратовано. 2. Недобре, погано. // у зиач. присудк. сл.
Лихо в інших словниках
| Лихо — Тлумачний словник української мови |
| Лихо — Російсько-український академічний словник (А–П) |