ЛИЦЕ, -А; мн. лиця, лиць; с. 1. Те саме, що облич-чя 1. // Обличчя як ознака зовнішнього вигляду людини. ** В лица - прямо, відверто (висловитися, сказати що-иебудь). лицам до чого - звернувши всю увагу, зосередивши всі сили на чому-небудь. [не] до лиця що: а) [не] гармонує з зовнішністю; [не] личить; б) [не] відповідає характерові певної особи, становищу і т. ін.; [не] годиться. паред лицам кого, чого: а) перед ким-, чим-небудь; б) у безпосередній близькості з чим-небудь. 2. переи. Сукупність ознак, що характеризують що-небудь. 3. Верхня, зовнішня частина предмета; прот. спід. 4. тільки мн. Щоки.
Лице в інших словниках
| Лице — Словник чужомовних слів і термінів |
| Лице — Тлумачний словник української мови |