ЛИЧИНА, -и, ж. 1. заст. Машкара (у 1 знач.), маска (у 1 знач.). 2. перен. Удавана зовнішність людини. // Зовнішній удаваний вияв чого-иебудь. Носити личину добропорядності. 3. перен., лайл. Погана, зла, підступна людина. // з означ. Уживається як лайливе слово.
Личина в інших словниках
| Личина — Російсько-український академічний словник (А–П) |