ЛИШАТИ, -Аю, -Аєш, иедок., ЛИШИТИ, -шу, -шиш, док., перех. 1. Ідучи, їдучи куди-небудь, не брати з собою. // Віддавати куди-небудь на певний час. 2. Ідучи, покидати кого-небудь, розлучатися з ним. // Ідучи, покидати кого-небудь, залишати без уваги, допомоги. // Відходячи кудись, залишати що-небудь без догляду. // переи. Переставати існувати в кому-, чому-небудь; зникати. 3. Передавати у спадщину, для використання і т. ін. 4. Викликати після себе що-небудь, бути причиною появи чого-небудь. 5. Пропонувати залишитися, не йти з певного місця, від певного товариства і т. ін. 6. Іти, їхати з певного місця. // Проходити, проїздити повз що-небудь. 7. Зберігати, приберігати для чого-небудь. // Не втрачати, зберігати на певний час. 8. Зберігати в якому-небудь стані, положенні і т. ін., не порушувати його. // Беручи частину чого-небудь, іншої не чіпати, зберігати за кимсь. 9. Переставати що-небудь робити, відмовлятися від чогось. // Позбавляти чого-небудь. 10. перев. наказ, сп. Уживається для виразу незгоди з ким-небудь, за бажання припинити розмову і т. ін.
ЛИШАТИ, -аю, -аєш, недок.. заст. Пишатися.
Лишати в інших словниках
| Лишати — Тлумачний словник української мови |
| Лишати — Фразеологічний словник української мови |