ЛОБАНЕЦЬ, -нця, ч., діал. Лобанчик. лобанчик, -а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. лобань. -А. 1. ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом. // Кремезний, старий вовк. // Уживається як лайливе слово. 2. ч. і ж. Цінна промислова риба родини кефалевих.
