ЛОГІКА, -и, ж. 1. Наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. ** формальна логіка - логіка, основана на формальних твердженнях, на противагу логіці, основаній на значеннях. 2. Загальна назва для більш-менш формалізованих суджень, знань і, можливо, правил виведення нових суджень. 3. спец. Певний тип елементної бази в зв’язку зі специфічною технологією її виготовлення та способами застосування. Модальна логіка. Порогова логіка. Математична логіка. 4. Внутрішня закономірність. // Правильність, розумність висновків. 5. звичайно з означ., розм. Сукупність чиїх-небудь поглядів; побудова міркувань, умовиводів. Жіноча логіка. ** Афективна логіка, псих. - упорядкування ідей або висновків, за якого сполучними чинниками є емоції.
Логіка в інших словниках
| Логіка — Тлумачний словник української мови |