ЛУКАВИЙ, -а, -є. 1. Здатний на різні хитрощі або жарти. // Власт. людині з такою вдачею. // Сповнений добродушних хитрощів; грайливий (про очі, погляд і т. ін.). 2. Здатний на нещирість, брехню; єхидний. // Який таїть у собі нещирість, брехню, єхидність. 3. Який має злі, ворожі наміри; підступний. // Який є результатом підступності. 4. заст. Грішний, нечестивий. // Уживається як лайливе слово. // у знач. ім. лукавий, -вого, ч. Біс, диявол. ** Від лукавого - про те, що суперечить певним канонам, нормам і т. ін.
