Лучатися — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Лучатися

ЛУЧАТИСЯ, -Ається, недок., ЛУЧИТИСЯ, -читься, док., діал. 1. з ким, кому і без додатка. Траплятися (про яку-небудь подію, пригоду). // тільки док. Статися. // безос., із сполучником що. 2. безос., з інфін., кому і без додатка. Випадати (у 3 знач.). 3. кому і без додатка. Потрапляти на очі. // Випадково бути наявним. лучик, -а, ч., діал. Вішалка для шапок.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544