Льох — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛЬОХ, -у, ч. 1. Спеціально обладнана яма зі східцями для зберігання продуктів (перев. овочів і фруктів). // Таке приміщення, що використовується для переховування або ув'язнення кого-небудь. // Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина, пороху тощо. // іст. Підземні сховища чого-небудь. 2. Напівпідвальне приміщення, в якому торгують спиртними напоями та п’ють їх.