Лід — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛІД, льбду, у льоду, на льоде, по льоду; мн. льоди, -Ів; ч. 1. Замерзла вода, що перейшла в твердий кристалічний стан. // Скупчення, суцільні маси замерзлої води; крига (у 1 знач.). 2. перен. Про що*небудь холодне, позбавлене душевної теплоти. // Хтось холодний, байдужий. ** Сухий лід - тверда вуглекислота, що застосовується для охолодження. лідаза, -и, ж. 1. Те саме, що гіалуронідіза. 2. фарм. Лікарський препарат, що його застосовують при контрактурах суглобів, рсоцях після опіків і операцій, гематомах, кератитах, ретиноапатії та ін. лідар, -а, ч. Прилад для дистанційного визначення фізичного стану і хімічного складу атмосфери за допомогою лазерного випромінювання.