ЛІЙ, лою, ч. Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; за давніх часів використовувався для освітлення. // перен. Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини. ** Лій топити з кого: а) піджарювати кого-небудь на вогні (з міфологічних і релігійних уявлень про пекло); б) мордувати кого-небудь, знущатися з когось.
Лій в інших словниках
| Лій — Тлумачний словник української мови |
| Лій — Фразеологічний словник української мови |