ЛІМІТ, -у, ч. 1. Гранична норма. // Норма, в межах якої дозволяється користуватися чим-небудь, використовувати щось. "* Кредитний ліміт - максимальна сума кредиту, що Гї кредитор (банк) може надати одному позичальнику чи групі позичальників. Ліміт каси - гранична сума грошей, що її можна зберігати у касі підприємства. Ліміт страхування - максимальний розмір страхової суми. 2. Межа, обмеження, граничне значення якоїсь величини. Ліміт послідовності функцій.
Ліміт в інших словниках
| Ліміт — Словник чужомовних слів і термінів |
| Ліміт — Тлумачний словник української мови |