ЛІНИВИЙ, -а, -е. 1. Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 знач.). // у знач. ім. лінивий, -вого, ч. Тни, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи. // до чого, на що. Який не бажає робити що-иебудь, уникає чогось. // Який виражає, означає лінь. // Сповнений бездіяльності, лінощів. Ліниве життя. 2. Який нешвидко, поволі робить щось, які-небудь рухи. // У якому виявляється млявість, повільність. 3. Виготовлений прискореним способом (про страву). ** Лінивий вараник - вареник без начинки, який виготовляють із борошна, розмішаного із сиром.
Лінивий в інших словниках
| Лінивий — Тлумачний словник української мови |