Літній — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛІТНІЙ', -я, -є. Прикм. до літо 1. // Який буває влітку; теплий, гарячий. // Який використовується влітку, признач, для літа. ** Літній час -період з весни до осені, коли в деяких країнах з метою більш раціонального використання світлового часу доби стрілки годинників переводяться на годину раніше; режим роботи в цей час.
ЛІТНІЙ2, -я, -є. Який починає старіти; немолодий. // Характерний для людини немолодої, що почала старіти. // Досить дорослий.