ЛІТОПИС, -а, ч., заст. Літописець.
ЛІТОПИС, -у, ч. 1. У Київській Русі - хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником. // Книга з такими записами. 2. чого, перен. Послідовний запис будь-яких подій; історія чого-небудь.
Літопис в інших словниках
| Літопис — Тлумачний словник української мови |
| Літопис — Фразеологічний словник української мови |