МАГ, -а, у. 1. У країнах Стародавнього Сходу -жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє. 2. Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун. *
МАҐ, -и, ж. 1. Сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. 2. М'яка підстилка, матрац, що захищає спортсмена від ударів під час падіння, стрибка. Гімнастична мата.
Маг в інших словниках
| Маг — Словник чужомовних слів і термінів |
| Маг — Фразеологічний словник української мови |