МАГІСТР, рідше МАГІСТЕР, -тра, у. 1. У Стародавньому Римі - титул деяких службовців. 2. У Візантії - високий придворний титул. 3. У середаі віки - голова духовного або рицарського ордену. 4. У Західній Європі за середньовіччя - викладач гуманітарних наук. 5. У дореволюційній Росії -перший учений ступінь. 6. В деяких країнах -перший учений ступінь, що присуджується після спеціального іспиту та захисту дисертації; учений ступінь, середній між бакалавром та кандидатом (або доктором) наук; присуджується бакалаврам після додаткового курсу навчання та спеціального іспиту. /1 Людина, що має такий ступінь. 7. В Україні - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра чи спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру.
Магістр в інших словниках
| Магістр — Тлумачний словник української мови |