Майк — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МАЙК, -А, ч. 1. Висока башта, що має потужне джерело світла, яке вказує шлях суднам. //- На березі річки - дерев'яний стовп із ліхтарем, що вказує на напрям фарватеру. // перен. Про того (ту, те), що вказує шлях до чогось. 2. заст. Дерев'яна сторожова вежа. 3. діал. Дерево, залишене під час вирсоування лісу.