МАЙНУТИ, -ну, -нбш, док. 1. чим. Однокр. до маяти 2; махнути. 2. З'явитися на короткий час і зникнути; мигнути. // Блиснути (у 1 знач.). // перен. Раптом і ненадовго з'явитись у свідомості, уяві тощо. // безос. 3. розм. Швидко минути (про час). 4. розм. Швидко побігти, полетіти тощо куди-небудь. // фам. Поїхати, відправитися куди-небудь. // фам. Утекти. 5. рідко. Однокр. до маяти 4; повіяти, війнути.
Майнути в інших словниках
| Майнути — Тлумачний словник української мови |
| Майнути — Фразеологічний словник української мови |