Мамелюк — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МАМЕЛЮК, МАМЛИЖ, -А, ч. 1. Вояк з особистої охорони єгипетських султанів (з 13 ст.); згодом - представник найвищої військово-феодальної знаті в Єгипті. 2. Кінний гвардієць з особистої охорони Наполеона, яку він набрав під час походу в Єгипет.