МАНЕКЕН, -а, ч. 1. Людська фігура з дерева, пап'є-маше й т. ін. для примірювання або показу одягу тощо. // перен. Про безживну, малорухливу, безвольну людину. 2. спец. Дерев'яна фігура з рухливими руками й ногами, якою користуються художники для малювання різних поз людини. манекенник, -а, ч. 1. Тни, хто виготовляє манекени. 2. Працівник крамниці готового одягу, ательє і т. ін., що примірює на собі одяг для показу його покупцям.
Манекен в інших словниках
| Манекен — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Манекен — Словник чужомовних слів і термінів |