Манна — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МАННА, -и, ж. 1. За біблійною легендою - їжа, що падала євреям із неба під час їхньої мандрівки пустелею. ** Мйнна неббсна - про те, що дається легко, без зусиль. 2. спец. Застиглий сік деяких рослин (ясена, тамариксу та ін.), що вживається як їжа або ліки. 3. Деякі їстівні лишайники степів і напівпустель, що мають вигляд грудочок. 4. діал. Молоко.