МАРЕННЯ, -я, с. 1. Дія за знач, мирити 1. // Думка про щось бажане, приємне; мрія (у 2 знач.). 2. Дія та стан за знач, мирити 2. // Безладна мова людини в гарячковому стані, уві сні. 3. Об'єктивно неправильне, зумовлене хворобливими причинами судження, що виникає у хворого без адекватних зовнішніх приводів. ** гарячкове марення - див. делірій.
