Мармур — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МАРМУР, -у, ч. Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується перев. для архітектурних і скульптурних робіт. // Виріб чи вироби з такої породи.