Марніти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МАРНІТИ, -ію, -ієш, недок. 1. Ставати худим, мізерним, блідим унаслідок хвороби, недоїдання, важкої праці тощо. // Утрачати свіжість, привабливість, красу (про обличчя тощо). 2. перен., рідко. Пропадати марно.
МАРНІТИ, -Ію, -Ієш, иедок., діал. Занепадати. МАРЧУК, -і, діал. Щеня, народжене в березні. МАРШ1, -у, ч. 1. Ритмічна хода в строю. 2. Організований масовий хід для висловлювання солідарності в чому-небудь, протесту проти чого-небудь і т. ін. 3. Пересування військ похідним ладом на дальші відстані; похід. 4. Музичний твір, що має енергійний, чіткий ритм і такт, який відповідає розміреній ході. 5. Частина сходів між двома майданчиками.