МЕНТОР, -а, ч. 1. заст. Наставник (у 1 знач.), керівник, вихователь. 2. бот., сад. Живець, якого прищеплюють до рослини з метою одержання в гібриді рис цього живця. Метод ментора. 3. перен. Нудна людина, яка любить усіх повчати.
Ментор в інших словниках
| Ментор — Словник чужомовних слів і термінів |