Мертвий

МЕРТВИЙ, -а, -е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. // у знач. ім. мертвий, -вого, ч.; мертва, -вої, ж. Мрець. //Про частини тіла мерця. // Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). // перен. Надзвичайно схвильований, знесилений, стомлений (про людину). 2. Такий, як у мерця; який нагадує мерця. // переи. Який не має яскравості, блиску; тьмяний, блідий (про світло, барви). 3. перен. Позбавлений ознак життя. // Порожній, спустілий (про дім, вулицю тощо). // Позбавлений (аgt;у-ху; завмерлий, нерухомий (про машини, механізми, предмети). // Взагалі про все неживе на протилежність живому. ** мертва води: а) вода, в якій, внаслідок її хімічного складу, неможливе життя; б) (нар.-поет.) у казках - чудодійна рідина, від дії якої зростається порсоане на шматки тіло. мертва природа - неорганічна природа. 4. перен. Який не порушується жодним звуком; безмовний. // Про певний час, пору доби. 5. переи. Відірваний, далекий від життя. // Який характеризується відсутністю суспільного розвитку (про певний період у житті країни, народу). // Не оживлений думкою, ідеєю, почуттям. ** Мертва збна: а) простір навколо радіостанції-передавача, де спостерігається послаблення або повна відсутність приймання радіосигналів; б) те саме, що ііертвий простір. мертва комісія - оплата зафрахтованого, але не використаного місця на судні. мертва петли - фігура вищого пілотажу - політ замкнутою кривою у вертикальній площині. мертва порода - порода, в якій немає руди. мертва точка: а) положення механізму, за якого всі діючі частини приходять у стан короткочасної рівноваги; 6) стан гострої втоми організму спортсмена під час інтенсивного фізичного навантаження. мертва хвитка; а) хватка (у собак та інших тварин), за якої щелепи довго не можуть розімкну-тися; б) дуже міцна хватка рук; в) надзвичайна наполегливість. мертвий капітал: а) (фін.) цінність, яка не дає доходу; б) (перен.) те, що не знаходить застосування, не дає користі. мертвий простір - простір, який не прострілюється фронтальним вогнем.