МЕРТВИТИ, -влю, -виш; мн. мертвлать; недок., перех. 1. Робити мертвим, позбавляти життя; соивати. 2. перен. Позбавляти життєвості, бадьорості. МЕРТВІСТЬ, -вості, ж. Властивість за знач. мертвий. МЕРТВІТИ, -ію, -ієш, недок. 1. Поступово втрачати ознаки живого; ставати мертвим, нерухомим. // Те саме, що ціпеніти. // Втрачати чутливість, рухомість; німіти (про частини тіла). Мертвіють руки і ноги. 2. переи. Позбавлятися всього живого. 3. Ставати тьмяним, блідим; згасати (про світло, освітлений предмет). 4. перен. Ставати відірваним, далеким від життя.
