МЕТАЛ, -у, ,. Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск. // Вироби з цієї речовини або сплаву (зброя, гроші і т. ін.). // перен. Про звуки, що нагадують металічний дзвін. ** банківські метали - дорогоцінні метали, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікати якості, а також монети, виготовлені з дорогоцінних металів. Благородні метали - золото, срібло та окремі метали іридієво-платинової групи. Важкий метал - метал, що має густину понад 8000 кг/м‘. кольорові метали - мідь, алюміній, Магній, нікель, цинк, олово, свинець та їх сплави. монетарні метали - благородні метали в будь-якому вигляді та стані. Чбрні метали - чавун, сталь, залізо.
Метал в інших словниках
| Метал — Тлумачний словник української мови |
| Метал — Фразеологічний словник української мови |