Метелиця — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МЕТЕЛИЦЯ, -і, ж. 1. Сильний вітер зі снігом; заметіль, хуртовина. 2. Народний танець (український, російський, білоруський), виконуваний у швидкому темпі, з частими змінами фігур та обертаннями. // Музика до цього танцю. 3. діал. Вертіж.