Меткий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МЕТКИЙ, -А, -і. 1. Швидкий і вправний у роботі, дії (про людину); проворний. // Про рухи такої людини, її руки і т. ін. // Який жваво і спритно рухається; рухливий (перев. про тварин). // Який швидко бігає; прудкий. Меткий на вигадки. 2. Який енергійно і вміло веде справи, легко знаходить вихід із скрутного становища; кмітливий, бистрий на розум. // у знач. ім. меткий, -кого, ч. Тни, хто енергійно і вміло веде справи. 3. Здатний точно спрямовувати що-небудь у ціль. // Точно спрямований у ціль. // Яким влучають без промаху. // Те саме, що зіркий 1.