Мийка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МИЙКА, -и, ж. 1. Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. 2. Пристосування для миття, промивання чого-небудь; місце, де щось миють, промивають. Лабораторна мийка. // розм. Місце, поміст, обладнаний для миття автомашин. 3. Приміщення, обладнане для миття робітників (шахтарів, сталеварів і т. ін.) після зміни; душова. 4. Раковина на кухні для миття посуду.