МИКАТИ, -аю, -аєш і мичу, мичеш, недок., перех. 1. Чесати льон або коноплі для прядива. 2. діал. Виривати що-небудь звідкись; виривати з корінням (рослини). // Сксоти. ** Гбре микати, нар.-поет. - бідувати, поневірятися.
Микати в інших словниках
| Микати — Фразеологічний словник української мови |