МИЛУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1. вар.-поет., розм. Пестити кого-небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голсоити (у 1 зиач.). 2. Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого-небудь. ** милувати бко (бчі, зір) - бути приємним на вигляд.
МИЛУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Не завдавати шкоди кому-, чому-небудь; позбавляти неприємностей; жаліти. // Пробачати кому-небудь провину; прощати. ** Бог (Господь) милу-мв - кому-небудь пощастило, поталанило уникнути чогось неприємного. Як Бог (Господь) кого милує? - як живеш (живете)?; як справи? (запитання при зустрічі).
Милувати в інших словниках
| Милувати — Тлумачний словник української мови |