МИНАТИ, -Аю, -Аєш, недок., МИНУТИ, -ну, -нбш, док. 1. перех. і без додатка. Пересуваючись вперед, залишати кого-, що-небудь позаду, осторонь; поминати, проминати. // тільки 3 ос., перех. Пролягати, протікати недалеко від чого-небудь (про шлях, річку і т. ін.). // тільки недок., З ос., без додатка. Проноситись у полі зору того, хто їде, біжить або йде мимо, і залишатися позаду. 2. перех. (хати, іти, не зупиняючись, не звертаючи уваги; обминати (див. обминати' 1). // перев., перев. із запереч, част. не. Обминати своєю увагою, не згадувати в розмові. // перен. Залишати поза увагою; пропускати. // перен. Уникати чого-небудь (часто тяжкого, неприємного). // тільки 3 ос. Не зачіпати, обходити кого-небудь (про тяжкі випробування, переживання). Не мивати нагоди. 3. тільки 3 ос., веперех., без додатка і кому. Проходити, завершуватися (про час, життя, його періоди, якісь події тощо). // безос. /1 Зникати, слабшати (про почуття, настрій і т. ін.). // перен. Проходити безслідно, без наслідків (перев. поганих); безкарно. // безос. Не минати марно. 4. тільки недок., неперех. Наближатися до кінця, закінчуватися (про відтинок часу). // безос. 5. веперех., кому. Сповнюватися (про досягнення кимось певного віку). // безос. минатися, -ається, ведок., МИНУТИСЯ, -неться, док. 1. Те саме, що минати 3. // безос. 2. перев., кому і без додатка. Не зачіпати кого-небудь (перев. про тяжкі випробування); проходити безслідно для кого-небудь. // безос. 3. тільки ведок. Те саме, що минати 4. 4. діал. Зустрічатися на дорозі й залишатися позаду. 5. діал. Витрачатися (у З знач.). 6. діал. Помирати.
Минати в інших словниках
| Минати — Тлумачний словник української мови |
| Минати — Фразеологічний словник української мови |