МИР1, -у, ч. 1. Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода ( у 4 знач.). Жити в миру. ** Мйром, у звач. присл. - мирно, без сварок і суперечок. 2. Відсутність збрниної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. // Мирна праця. 3. Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір. 4. Спокій, тиша. ** Іти (зоставатися і т. ін.) з миром - уживається як добре побажання тому, хто йде або залишається.
МИР2, -у, ч. 1. заст. Земля з усім, що на ній існує; світ. ** Інший мир - загробне життя; тни світ. 2. Усе живе, усе, що оточує нас. // який. Люди певної території, суспільної групи і т. ін. 3. іст. Те саме, що громада'. // Взагалі громада; народ (перев. про селян). ** Мйром; усім миром, у знач, присл. - усі разом, спільно, на миру - серед людей, у присутності людей. 4. заст. Життя мирян; світське життя, на протилежність монастирському. ходити (піти і т. ін.) по миру - просити милостиню, жебракувати.