Мислити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МИСЛИТИ, -лю, -лиш, ведок.. 1. неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності й роблячи висновки. 2. неперех., розм. Те саме, що думати 2. // з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь. 3. перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Мислити добро. Не мислити зла комусь. 4. Уявляти, створювати конкретні та абстрактні образи, оперувати ними та подумки робити відповідні висновки.