Мито — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МИТО, -а, с. Податок, що його справляють з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій, перелік яких визначає законодавство. ” Додаткове ввізна мито - мито, яке стягується з імпортова- вих товарів з метою вирівнювання цін на імпортну та вітчизняну продукцію, компенсаційне мито - мито, яке збирається понад звичайні ввізні мита. транзитне мито - мито, яке стягується під час переходу через кордон даної країни іноземного вантажу, що слідує через Гі територію для споживання в третій країні.