МОВИТИ, -влю, -виш; мя. мбвлять; недок. і док., перех. і без додатка. Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати. ** до слова мбвити, у знач, вставн. сл. - уживається для вирізнення слів, сказаних принагідно, нічого мбвити, у знач, вставн. сл. - уживається для висловлення обурення, невдоволення чим-небудь. правду мбвити, у знач, вставн. сл. - уживається для підкреслення істинності, правдивості висловлювання. [Так [би] мбвити, у знач, вставн. сл. - уживається за бажання висловитися більш точно, точніше охарактеризувати що-небудь.
Мовити в інших словниках
| Мовити — Тлумачний словник української мови |